Поиск

Добавить в RSS-ленту

Архивы

Нет, ракету не пропили!

5 мая, 2008

1 мая в Крыму на побережье Черного моря между Алуштой и Судаком украинские пограничники обнаружили российскую ракету.
Об этом сообщил информированный источник.

“Между Алуштой и Судаком наряд украинских пограничников обнаружил на побережье ракету”, — сообщил источник, добавив, что после изучения выяснилось, что это новая экспериментальная ракета, которая используется корабельными системами для поражения надводных и воздушных целей противника.

По информации источника, пограничники сначала информировали о находке Военно-Морские силы Украины, но там сообщили, что украинские военные моряки в это время не проводили никаких учений.

После этого пограничники сообщили о факте представителям Черноморского флота России, и те признали, что российские моряки “потеряли” ракету. По словам источника, ракета передана российским морякам.

В то же время, руководитель пресс-службы Государственной пограничной службы Украины Сергей Астахов сообщил, что 26 апреля около 10:30 в районе села Приветное Алуштинского района Крыма пограничный патруль обнаружил предмет, похожий на торпеду. По его словам, об этом факте были уведомлены МЧС и МВД.

По словам Астахова, снаряд передан в МЧС. Он также сообщил, что, по предварительной информации, этот снаряд использовали моряки ЧФ РФ во время учений.




|


  1. 5 мая, 2008 @ 8:39 пп
    Саша пишет:

    Ну хорошо, что хоть так.
    А доблестные украинские ракетчики, бывало, самолёты сбивали «по ошибке».

  2. 7 мая, 2008 @ 8:46 дп
    Mixter пишет:

    Так наши настоящей, а у Россиян — всего лишь летающий макет…

  3. 7 мая, 2008 @ 8:28 пп
    Саша пишет:

    Кто знает…
    Хотя похоже на провокацию.
    Сейчас вон и в Грузии всё «не слава Богу».

    Когда-то в других странах рейхстаги поджигали, чтобы развязать себе руки.

    Так что по мере приближения 2017 года количество подобных «происшествий», «находок» будет только возрастать, можете быть уверены. 😉
    Нужно создать образ врага, а это, знаете ли, не так-то просто. 🙁

  4. 7 мая, 2008 @ 8:30 пп
    Саша пишет:

    Особенно для крычан и вообще жителей юго-востока.

  5. 13 мая, 2008 @ 8:06 пп
    MAG пишет:

    Хм, да наши вроде на провокации того, не тянут. Ни тебе заявок Черновецкого по поводу Кубани, ни ещё чего-то такого.

    ЧФРФ ракету забрали, коментировать отказались, через два дня сказали, шо муляж. Надо полагать ихняя, нет? Или у меня чего-то с логикой не так…

  6. 13 мая, 2008 @ 9:42 пп
    Саша пишет:

    Не знаю, як там було, але я бачу, що «події» трапляються дуже «вчасно», працюючи на «текущий момент».

    Тому і говорю, що підозріло це все.

  7. 14 мая, 2008 @ 12:28 пп
    MAG пишет:

    Значит в ЧФРФ наши диверсанты им гадят и в принадлежности ракет рассписываются 🙂

    Хм, а Тузла к чему была приурочена? 🙂

  8. 14 мая, 2008 @ 2:56 пп
    MAG пишет:

    \\Не знаю, як там було, але я бачу,
    \\що “події” трапляються дуже “вчасно”,
    \\працюючи на “текущий момент”.

    \\Тому і говорю, що підозріло це все.

    Я трошки зауважу щодо мови — мені цікаво, Вам можливо теж 🙂

    * «події трапляються»: трапилася, скоїлася, сталася, зчинилася, виникла, повстала — є багато синонімів, з різними відтінками, але як нейтрально-офіційний прийнято вживати «відбулася» — «відбуваються».

    * “текущий момент” = «поточний момент» якщо дослівно, або «тепе́рішній моме́нт»

    * «Тому і говорю» = «тому й кажу».

    Справа в тому, що «говорити, розмовляти, балакати і т.п.» вказує на процес, у якому бере участь > 2 осіб, або окремо зазначається «розмовляю сам із собою», «говорю до себе». Це так тому, що слов»янські «говор» і «мова» походять від слів які позначали гамір натовпу: «мълва» — «шум, галас, суєта» та «говоръ» — «шум, гул»

    Тому якщо йдеться лише про висловлення певної думки — потрібно вживати «кажу», що за замовченням не має об»єкту дії. У росіян від цього кореня залишилося слово «сказать», але у І особі однини воно вже (або ще тоді коли формувалися наші мови) не вживається\вживалося.

  9. 14 мая, 2008 @ 8:44 пп
    Саша пишет:

    Спасибо, интересно.
    Я эти нюансы совершенно не чувствую.

    И вообще: всё сказанное или прочитанное обязательно (иногда машинально, не замечая даже) перевожу на русский.
    Только после перевода появляются все оттенки и полутона.

    А Вы по-русски тоже так хорошо чувствуете, как по-украински?

  10. 15 мая, 2008 @ 10:45 дп
    MAG пишет:

    Та будь-ласка, якщо Вам пригадається щось Ваше братушанське — пишіть, мені теж цікаво 🙂
    Я теж не всі відчуваю, це просто потрібна практика і контакт з носіями мови.

    Давайте спробуємо відчути відтінки:

    трапилася — «встретилась», т.е. ненамеренное событие которое нам «встретилось»
    скоїлася — «кто-то совершил (скоїв)», значит не просто так
    зчинилася — «кто-то вчинив(поступил)», значит не просто так
    сталася-повстала — «сама взяла и встала», т.е. по своей воле, без нашего участия, а поскольку у «события» воли нет, то звучит с пафосным оттенком.
    виникла — «возникла»
    від-булА-ся — «имела место быть («ся» — укразание на объект «себя»- рудимент из славянского языка, тогда было «си», т.е. «сы»), т.е. самый нейтральный оттенок.

    Лексика делового, юридического, военного — нейтрального характера формируется естественным путём заимствования-словотворення (словосоздания?) с последующей бюрократической варкой, принятием\отторжением. У украиского языка, как мы знаем, особыз возможностей по такому развитию до УНР-УРСР не было, до этого развитие было неравномерным. Потом было всякое, однако язык фигурировал в документообороте и некоторые позитивные тенденции в этом плане были.

    \\А Вы по-русски тоже так хорошо чувствуете, как по-украински?

    Як Вам сказати — не гірше за Вас звісно, оскільки ріс у російськомовному суспільстві.

    Але так як і Ви, більшості лексики «великорусского наречия жывого русского языка» Даля не знаю\не розумію, оскільки до сучасної російської мови велика його частина не ввійшла.

    Щодо української мови — я читав\читаю також українською, батько вдома розмовляє українською, часто бував у рідному селі, вчився в українській школі та виші, точніше сказати «з українською мовою навчання\викладання», яка вже тут «українськість» :-), то тут звичайно маю перед Вами деякі переваги 🙂

    Але звісно я більше «неофіт» — оскільки до 90-их років статус української мови був уже нівельований. Тобто більшість я не всотував з дитячих років як щось природе, а пізніше отримував самостійно або напівсвідомо як щось досить відмінне від того, що реально відбувалося навколо.

  11. 15 мая, 2008 @ 9:25 пп
    Саша пишет:

    Не скромничайте. 🙂
    Может, Вы и не профессор, но знаиия и стремление к самосовершенствованию налицо.

  12. 23 мая, 2008 @ 7:28 пп
    MAG пишет:

    Хм, я маю з ким свої знання порівнювати. Перед спеціалістами мені звісно не соромно, але це не заважає мені розуміти свою неофітну сутність 🙂 Ну не розмовляю я повністю природньо українською і не є білінгвом справжнім, оскільки рівними ці мови за мого дитинства не були. Я звісно користуюся, при нагоді щось нове дізнаюся, але набагато частіше мені буває щось сказати російською — тому що відчуття мови неповне.

    А что я не проффесор то да 🙂

  13. 23 мая, 2008 @ 8:10 пп
    Саша пишет:

    🙂


|
RSS feed отзывов к статье |